Статеве виховання
Кому насправді потрібна і чим небезпечна сексуалізація дітей?
ьОдин з фундаментальних принципів марксизму є визволення пригноблених груп, як виправдання та ширма для здобуття влади. Щоб ця боротьба була завжди актуальною та постійною в умовах демократії та зміни пануючих еліт, вона щораз потребуватиме все нових жертв реального чи вигаданого переслідування, починаючи від чорношкірих рабів та пролетаріату, закінчуючи жінками та членами ЛГБТ-спільноти. Проте останнім часом все популярнішою стає ідея сексуального звільнення… дітей від пануючої системи і батьків.
Секс як рушій нової революції
Один з перших та головних ідеологів сексуальної революції Вільгельм Райх вважав, що "сексуальну революцію, так само як політичну чи економічну потрібно постійно підігрівати"(Wilhelm Reich, The Sexual Revolution: Toward a Self-Regulating Character Structure, New York: Farrar, Strauss and Giroux, 1974 s. 185), інакше «носій і культиватор цієї революції, психічна структура людини, не буде відповідним чином змінена» (Reich, The Sexual Revolution… s. 162).
Для В. Райха сексуально активні діти є природженими революціонерами, і щоб збудити справжню революцію, потрібно, щоб неповнолітні та діти почали активно займатися сексом (Jones E. Michael, Libido dominandi. Seks jako narzędzie kontroli społecznej, Wrocław: Wektory, 2013.S. 325)
Один з перших та головних ідеологів сексуальної революції Вільгельм Райх вважав, що "сексуальну революцію, так само як політичну чи економічну потрібно постійно підігрівати"(Wilhelm Reich, The Sexual Revolution: Toward a Self-Regulating Character Structure, New York: Farrar, Strauss and Giroux, 1974 s. 185), інакше «носій і культиватор цієї революції, психічна структура людини, не буде відповідним чином змінена» (Reich, The Sexual Revolution… s. 162).
Для В. Райха сексуально активні діти є природженими революціонерами, і щоб збудити справжню революцію, потрібно, щоб неповнолітні та діти почали активно займатися сексом (Jones E. Michael, Libido dominandi. Seks jako narzędzie kontroli społecznej, Wrocław: Wektory, 2013.S. 325)
«Дитина, фізична активність якої є повністю нескутою, а природжена сексуальність звільняється у сексуальних іграх, буде революційно налаштована проти "авторитарних аскетичних впливів". Політична активність може очевидно змагатися з революційною освітою, впливаючи авторитарно і поверхово на дітей. Однак ніколи не буде в змозі конкурувати за якістю впливу з сексуальною освітою. Тому революційне формування дитини вимагає звільнення її біологічної, сексуальної активності. І це не підлягає дискусії» (Wilhelm Reich i polityka seksualna. Czego nie wiesz o edukacji seksualnej? https://wrealu24.pl/wilhelm-reich-i-polityka-seksualna-czego-nie-wiesz-o-edukacji-seksualnej/)
В. Райх
ідеолог сексуальної революції
Як Райх, так і його однодумець Г. Маркузе вважали
«очевидним, що сексуальне визволення молоді означало кінець подружжя, бо саме сексуальна стриманість чинить молодих людей здібними до подружжя. Тому не можна піднімати теми шлюбу без вирішення проблеми сексуальної моральності молоді. Ці дві проблеми нерозривно з собою пов'язані » (Reich, Sexual Revolution… s. 113)
У 1970 році у Німеччині була видана книга «Сексуальне виховання», авторства Губерта Кентлера, де сказано наступне: "Виховання повинно давати людям силу для зміни норм та інституцій, якщо вони нав'язуються примусом". Автор прямо говорить про можливість суспільної революції, збуреної внаслідок сексуалізації дітей, бо «сексуальна сфера людини не тільки допускає, але й підтримує критику стосовно самого себе, охоче впроваджує зміни, скасовує надмірні владні стосунки, скасовує ірраціональний контроль "ідеологій, табу і стереотипів".
Виховання направлене на забезпечення стабільності інституту шлюбу пан Губерт Кентлер назвав репресивним, яке перешкоджає неповнолітнім практикувати інші форми сексуальних стосунків»(Mathias von Gersdorff //www.pch24.pl/-emancypacja-seksualna--dzieci,22547,i.html).
«очевидним, що сексуальне визволення молоді означало кінець подружжя, бо саме сексуальна стриманість чинить молодих людей здібними до подружжя. Тому не можна піднімати теми шлюбу без вирішення проблеми сексуальної моральності молоді. Ці дві проблеми нерозривно з собою пов'язані » (Reich, Sexual Revolution… s. 113)
У 1970 році у Німеччині була видана книга «Сексуальне виховання», авторства Губерта Кентлера, де сказано наступне: "Виховання повинно давати людям силу для зміни норм та інституцій, якщо вони нав'язуються примусом". Автор прямо говорить про можливість суспільної революції, збуреної внаслідок сексуалізації дітей, бо «сексуальна сфера людини не тільки допускає, але й підтримує критику стосовно самого себе, охоче впроваджує зміни, скасовує надмірні владні стосунки, скасовує ірраціональний контроль "ідеологій, табу і стереотипів".
Виховання направлене на забезпечення стабільності інституту шлюбу пан Губерт Кентлер назвав репресивним, яке перешкоджає неповнолітнім практикувати інші форми сексуальних стосунків»(Mathias von Gersdorff //www.pch24.pl/-emancypacja-seksualna--dzieci,22547,i.html).
"ДІТИ Є СЕКСУАЛЬНИМИ ІСТОТАМИ",
- головна теза «Стандартів Сексуального виховання». Тобто діти мають такі потреби від самого народження і вже у віці до чотирьох років мають бути поінформовані про мастурбацію у ранньому віці, а у старшому віці дізнатися про різні форми сексуальної орієнтації та різноманітні форми родин, що має на меті прийняття відмінних від гетеросексуальної типів сексуальної поведінки.
Важливою складовою у процесі сексуальної освіти є інформування дітей про ефект і «користь мастурбації, адже ще Райх у «Сексуальній революції» писав: «не можемо навчати дітей та молодь і водночас забороняти їм сексуальні ігри та мастурбацію. Не можемо тримати у таємниці правду про значення сексуального заспокоєння. Сексуальний потенціал і фізична краса повинні стати тривалими ідеалами революційного руху на користь свободи»
- головна теза «Стандартів Сексуального виховання». Тобто діти мають такі потреби від самого народження і вже у віці до чотирьох років мають бути поінформовані про мастурбацію у ранньому віці, а у старшому віці дізнатися про різні форми сексуальної орієнтації та різноманітні форми родин, що має на меті прийняття відмінних від гетеросексуальної типів сексуальної поведінки.
Важливою складовою у процесі сексуальної освіти є інформування дітей про ефект і «користь мастурбації, адже ще Райх у «Сексуальній революції» писав: «не можемо навчати дітей та молодь і водночас забороняти їм сексуальні ігри та мастурбацію. Не можемо тримати у таємниці правду про значення сексуального заспокоєння. Сексуальний потенціал і фізична краса повинні стати тривалими ідеалами революційного руху на користь свободи»
ХТО В ЦЬОМУ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ?
Варто лише згадати слова керівника операцій Центру координації надзвичайних ситуацій ООН Ендрю МакЛеода, який заявив, що лише за останнє десятиліття працівники цієї міжнародної організації зґвалтували понад 60 000 осіб у тому числі дітей, і що близько 3300 педофілів досі працюють в ООН і використовують свої посади та повноваження для доступу до незахищених верств населення.
Ці цифри базуються на свідченні генерального секретаря ООН Антоніо Гутерреса, що протягом 2016 р. миротворці та цивільний персонал зловжили 311 жертвами. Однак, вірогідна кількість справ, зафіксованих проти її співробітників, удвічі більша, «оскільки цифри поза зонами війни не є централізованими» (Колишній чиновник ООН: працівники ООН, відповідальні за 60 тис. Згвалтувань за останнє десятиліття https://www.thesun.co.uk/news/politics/5562215/un-aid-workers-raped-60000-people-as-its-claimed-organisation-employs-3300-paedophiles/).
Взагалі історія підтримки легалізації педофілії лівими та марксистами є досить довгою. Німецьке видання "Tageszeitung" присвятило цій темі книгу «Активісти педофіли у лівих середовищах». А на сторінках популярної в 70-хх книги «Революція освіти» знаходимо наступне:
«Дееротизація родинного життя від заборони сексуального контакту між дітьми до табу інцесту, пов'язане з ворожою позицією стосовно сексуальної насолоди в школах. Це відносини підпорядкування і дегуманізації» (Reich, Sexual Revolution… s. 267).
У Німеччині вийшла книга «Сексуальне життя людини – підручник і атлас» [Die Sexualität des Menschen – Handbuch und Atlas], яка пропонує каталог сексуальних «прав дитини». Серед них права на сексуальну обізнаність, захист від нав'язування гендерних ролей, інформацію щодо запобігання вагітності, її переривання та венеричних хвороб, право на доступ до газет, фільмів і спектаклів, у тому числі і так званих «порнографічних» (джерело).
Секс, статеве виховання, що базується на заспокоєнні своїх біологічних потреб та культура вседозволеності стала новим знаряддям боротьби у руках марксистів, які у своєму стилі намагаються прийти до владу та утриматися при ній за допомогою індоктринації, контролю та розбещення молоді та дітей.
Варто лише згадати слова керівника операцій Центру координації надзвичайних ситуацій ООН Ендрю МакЛеода, який заявив, що лише за останнє десятиліття працівники цієї міжнародної організації зґвалтували понад 60 000 осіб у тому числі дітей, і що близько 3300 педофілів досі працюють в ООН і використовують свої посади та повноваження для доступу до незахищених верств населення.
Ці цифри базуються на свідченні генерального секретаря ООН Антоніо Гутерреса, що протягом 2016 р. миротворці та цивільний персонал зловжили 311 жертвами. Однак, вірогідна кількість справ, зафіксованих проти її співробітників, удвічі більша, «оскільки цифри поза зонами війни не є централізованими» (Колишній чиновник ООН: працівники ООН, відповідальні за 60 тис. Згвалтувань за останнє десятиліття https://www.thesun.co.uk/news/politics/5562215/un-aid-workers-raped-60000-people-as-its-claimed-organisation-employs-3300-paedophiles/).
Взагалі історія підтримки легалізації педофілії лівими та марксистами є досить довгою. Німецьке видання "Tageszeitung" присвятило цій темі книгу «Активісти педофіли у лівих середовищах». А на сторінках популярної в 70-хх книги «Революція освіти» знаходимо наступне:
«Дееротизація родинного життя від заборони сексуального контакту між дітьми до табу інцесту, пов'язане з ворожою позицією стосовно сексуальної насолоди в школах. Це відносини підпорядкування і дегуманізації» (Reich, Sexual Revolution… s. 267).
У Німеччині вийшла книга «Сексуальне життя людини – підручник і атлас» [Die Sexualität des Menschen – Handbuch und Atlas], яка пропонує каталог сексуальних «прав дитини». Серед них права на сексуальну обізнаність, захист від нав'язування гендерних ролей, інформацію щодо запобігання вагітності, її переривання та венеричних хвороб, право на доступ до газет, фільмів і спектаклів, у тому числі і так званих «порнографічних» (джерело).
Секс, статеве виховання, що базується на заспокоєнні своїх біологічних потреб та культура вседозволеності стала новим знаряддям боротьби у руках марксистів, які у своєму стилі намагаються прийти до владу та утриматися при ній за допомогою індоктринації, контролю та розбещення молоді та дітей.
Будьте сторожами
дитячих душ!
дитячих душ!
Прекрасні та так потрібні наступні слова для всіх педагогів, яких спонукають вчити малюків сексуальному досвіду. Послухайте лише великого педагога – Василя Сухомлинського:
«Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір пір року: в дитинстві день здається роком, а рік вічністю. Маючи доступ в прекрасний палац, що називається дитинством, я завжди бажав стати у якійсь мірі дитиною. Та лише при тій умові, що ніхто не буде дивитися на вас як на людину, що випадково прокралася за ворота їхнього казкового світу, але як на сторожа, що охороняє цей світ, сторожа, який не втручається у те, що відбувається всередині».
(В. А. Сухомлинський. О воспитании, Москва, 1985, стор. 20.)
Шановні педагоги, шановні батьки, сьогодні як ніколи необхідно, щоб ви стали сторожами дитячих сердець, дитячої чистоти, дитячого світу. Не продавайте українські дитячі душі, що і так зранені телебаченням, беззмістовними мультфільмами, жорстокістю телепрограм. Інформуйте всіх про цю проблему, адже українські батьки все ще думають, що проблема гомосексуалізації дітей в Україні їх не стосується. Створюйте організації на захист дітей. Бережіться іноземних грантів. І завжди поступайте згідно зі своєю совістю. Адже в іншому разі, ця порно-педагогіка може привести до надзвичайно жорстоких та руйнівних явищ...
«Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір пір року: в дитинстві день здається роком, а рік вічністю. Маючи доступ в прекрасний палац, що називається дитинством, я завжди бажав стати у якійсь мірі дитиною. Та лише при тій умові, що ніхто не буде дивитися на вас як на людину, що випадково прокралася за ворота їхнього казкового світу, але як на сторожа, що охороняє цей світ, сторожа, який не втручається у те, що відбувається всередині».
(В. А. Сухомлинський. О воспитании, Москва, 1985, стор. 20.)
Шановні педагоги, шановні батьки, сьогодні як ніколи необхідно, щоб ви стали сторожами дитячих сердець, дитячої чистоти, дитячого світу. Не продавайте українські дитячі душі, що і так зранені телебаченням, беззмістовними мультфільмами, жорстокістю телепрограм. Інформуйте всіх про цю проблему, адже українські батьки все ще думають, що проблема гомосексуалізації дітей в Україні їх не стосується. Створюйте організації на захист дітей. Бережіться іноземних грантів. І завжди поступайте згідно зі своєю совістю. Адже в іншому разі, ця порно-педагогіка може привести до надзвичайно жорстоких та руйнівних явищ...
Шановні педагоги, шановні батьки, сьогодні як ніколи необхідно, щоб ви стали сторожами дитячих сердець, дитячої чистоти, дитячого світу.
