навіщо нам незайманність?
СЕКС ДО ШЛЮБУ: СТАТИСТИКА, ФАКТИ , НАСЛІДКИ.
Дві третини українців вважають, що сексуальні стосунки до шлюбу – це нормально. Про це свідчать опитування групи "Рейтинг" до Дня святого Валентина "Кохання та секс очима українців".

Дослідження проводили з 23 січня до 3 лютого 2019 року. Загалом опитали 2000 людей, а похибка складає не більше 2,2%.

67% українців кажуть, що мають постійного сексуального партнера, а ще 4% – непостійного.

Показово, що майже п'ята частина опитаних – 16% – вважають нормальним мати постійні стосунки з більш ніж двома особами одночасно.
"Так" дошлюбному сексу

Дві третини українців вважають, що сексуальні стосунки до шлюбу – це нормально. Кожен п'ятий з цим не погоджується.

Частіше цю тезу підтримували молоді люди та ті, хто перебуває в незареєстрованому шлюбі або ж неодружений.

Показово, що ставлення до дошлюбного сексу суттєво відрізняється у різних регіонах країни:
72%

На Півдні та Сході України
67%

в Центрі
58%

на Заході
Питання:
У чому небезпека?
Біблія чітко засуджує сексуальні стосунки до шлюбу. Окрім цього сучасні дослідження показують, що такий стиль життя щедрий на різні проблеми. Невдалі "пробні шлюби" відразу приносять негативні наслідки. У випадку конфлікту, замість його розв'язання, пара просто розпадається.
Суспільству в цілому сексуальна свобода обходиться дуже дорого: підліткова вагітність, аборти, безпліддя, венеричні захворювання, СНІД, покинуті діти, покалічені долі. Все це зараз має загрозливі масштаби. Невже мільйони мають стати жертвами, щоб зрозуміти, що Бог і Біблія праві?
Національні дослідження в США серед більш ніж 1800 подружніх пар довели, що можливість розлучення вдвічі вища серед тих пар, котрі жили разом до вступу в шлюб (в сексуальному плані), порівняно до тих пар, які цього не робили. До того ж, секс до шлюбу приводить до зниження рівня подружнього взаємозв'язку та відчуття партнерами одне одного.
Дослідження 3884 канадійок показало, що жінки, котрі мали секс до шлюбу, на 50% більше схильні до розлучення, аніж ті, котрі не мали подібного досвіду. З них 35% розлучаються в перші 15 років подружнього життя, на відміну від 19% серед тих жінок, котрі не мали сексуального досвіду до шлюбу.

Національне опитування в США, проведене серед 1235 жінок віком від 20 до 37 років показало, що заміжні жінки, котрі мали досвід секс до шлюбу, в 3,3 рази більше схильні до того, щоби вступити в статеві стосунки з іншим чоловіком, окрім власного, аніж заміжні жінки, котрі не мали подібного досвіду.

Серед незаміжніх жінок, котрі мали досвід сексуальних стосунків, вірогідність того, що вони зрадять чоловікові та погодяться на секс з іншим, в 1,7 разів вища за тих, хто не мав досвіду дошлюбного сексу.

Згідно статистиці, 70% розлучених жінок в Англії жили зі своїм чоловіком ще до весілля.


Кевін Леман
"Музика простирадл"

до теми
ХВОРОБИ ВЕНЕРИ, АБО ПРОКЛЯТТЯ СУЧАСНОГО СВІТУ
На честь цієї богині (лат. – Venus; род. відм. Veneris) названий цілий букет хвороб, що передаються статевим шляхом. Термін «венеричні хвороби» запропонував 1527 року французький учений Жан де Бетанкур, вказуючи у самій назві причину їхнього виникнення. Хвороб цих немало, варто лишень глянути у медичний довідник. Та на сьогодні істерія навколо СНІДу закрила всі інші неприємні наслідки безсистемної та невпорядкованої статевої поведінки людей. І саме ця істерія породила, власне, боротьбу із наслідками (як от – за життя ВІЛ-інфікованих, за правильне ставлення до них тощо), а відсунула на задній план ті причини, які призвели до подібних наслідків.

Проте, забуваючи про головне заради сьогоднішнього порятунку хворих, будемо займатися тільки тим, що постійно зриватимемо вершки бур'яну, не викопуючи корінь. Адже ці хвороби є наслідками способу життя людей. А спосіб життя базується на тому, у що ми віримо і що є пріоритетом нашого світогляду.

Олег Блощук
Трішки історії. Римська богиня Венера була богинею весни, садів та городів. Проте із плином часу й еллінізацією самої римської культури Венеру почали асоціювати із грецькою богинею кохання Афродітою. Їй почали присвячувати храми й місця зі священними деревами. Найвідомішим місцем поклоніння був храм у Сицилії на горі Еріцін. У грецькій культурі ця богиня мала багато імен. Дуже часто її називали Гетерою чи Порнео, а жриці, які служили в її храмах, займалися храмовою проституцією. Тобто подорожній, який хотів поклонитися богині, приходив у храм і за дрібну монету мав статевий акт із жрицею. І ця дія зараховувалася як акт поклоніння.

Тут потрібно зазначити один факт. Будь-яка релігія у своїй суті має вплив на людину всіх часів, впливає й на її статеве життя. Наша моральність у стосунках із протилежною статтю завжди буде відображати ту систему релігійних поглядів, якими керуємося. Чи первіснообщинний лад, де процвітав проміскуїтет, чи антична релігія із поняттям того, що боги Олімпу сходять на землю кохатись із земними жінками, чи богиня фінікійців Астарта – богиня пристрасті й хтивості, чи ще інші боги й богині, – всюди присутній момент статевих стосунків як частини поклоніння.
Десять заповідей не оминають і цю сферу людського життя. Адже заповіді – це ті постанови, на яких має будуватися життя будь-якої людини. І через них Бог указує і те, яким має бути статеве життя людини, яка каже, що вона вірить у Бога Біблії як свого Господа. Бо через статеве життя ми теж виражаємо поклоніння Богові. Адже утримання себе в чистоті та святості, присвячення себе лише одній жінці (чоловікові) на все життя, розбудова стосунків між чоловіком та дружиною на всіх рівнях їхнього життя – це ті невід'ємні елементи поклоніння Богу, які Він Сам зазначає у Своєму Слові. І якщо кажемо, що багато людей у нашій країні живе невпорядкованим статевим життям, то це свідчить лише про те, що в нашій «християнській» країні об'єктом поклоніння є не християнський Бог, а вшановування своїх егоїстичних бажань. Адже таким чином стверджуємо, що у сфері свого статевого життя я буду сам вибирати лінію поведінки, незалежно від того, хто і що мені каже.
Але Бог осміяним бути не може. Тому що закони, записані в Біблії, мають у своїй суті духовну основу, тобто вони базуються не на нашому розумінні, а на значенні, яке вклав у них їхній Творець. Тому, як наслідок розпусти, сьогодні квітне букет венеричних хвороб. І вони – наслідок поклоніння сучасному «богу». І цим богом є наше «его». Людину змалечку привчають до того, що вона чогось варта, вона мусить це мати, це її приватне життя, це її рішення, ніхто нікому не може нічого вказувати тощо. І люди виростають у культурі поклоніння власному «я». Це проявляється й у тому, як люди ставляться до тих слів, які каже їм Бог. «Це можна розуміти по-іншому», «я не хочу так жити», «я варта більшого!», «у сучасному світі так ніхто не живе!» – це лише невеликий перелік тих фраз, які звучать у відповідь на заклик привести своє життя у відповідність із Словом Божим.
до теми:
Секс - не фізіологічна потреба, а спосіб комунікації в парі
В іноземних країнах активно обговорюють тему надання «сексуальної допомоги» особам, які в силу ментальної чи фізичної хвороби, не можуть мати секс. Такий вид «послуг» є проституцією.

В Україні проституція є забороненою. Багато здорових людей в силу наявності у них труднощів із побудовою сосунків чи з інших причин не мають статевого життя, проте це не означає, що держава повинна їх забезпечувати сексом.

Відсутні будь-які наукові дані про те, що здоров'я людини погіршується у зв'язку із відсутністю статевого життя. До речі, цим же пояснюється і відсутність «подружнього обов'язку», оскільки статеве життя не є базовою потребою людини.

Українське суспільство, як і будь-яке інше, з плином часу зазнає змін та трансформацій. Проте збереження цінностей, зокрема сімейних, є основою загального добробуту та збереження ідентичності нації.

Євгенія Колько
адвокат, експерт з людської сексуальності
Джерела:
Made on
Tilda