За дослідженням цінностей у 2020 році, Бог є важливою цінністю для 54 % населення України. Стаття 9 Закону України «Про освіту» зазначає, що «навчальні заклади в
Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями» [12, с. 3]. Тому ще одним параметром визначення світськості освіти слід вважати спрямованість навчально-виховного процесу навчального закладу на вирішення завдань, що не пов'язані з професійним навчанням релігійного віровчення з метою підготовки церковнослужителів чи залучення учнів до діяльності в релігійній організації.
Розгляд вказаних аспектів спонукає до більш детального аналізу чинного
законодавства України, що стосується освітньої галузі, для чіткого формулювання терміна «світська освіта».
Отже, стаття 35 Конституції України зазначає: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви» [13, с. 14]. Це єдине твердження, яке урегульовує стосунки між школою та церквою на рівні Основного закону, оскільки далі у тексті Конституції нічого не говориться про те, як слід розуміти таку відокремленість.
Навіть стаття 53, яка гарантує обов'язковість, доступність та безоплатність повної загальної середньої освіти, не розглядає питання взаємин церкви та школи і не проголошує обов'язкову світськість середньої освіти [13, с. 20-21].
Про світськість освіти зазначено в іншому документі – Законі України «Про освіту». Так, стаття 6 вказаного Закону серед основних принципів освіти визначає як «незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій», так і «науковий, світський характер освіти» [12, с. 3].
Така постановка питання дає підстави стверджувати, що:
1) жодна релігійна організація не може керувати освітнім процесом;
2) термін «світський характер освіти» не є тотожним поняттю «атеїстичний».