ГЕНДЕРНА ІДЕОЛОГІЯ СТАЄ У ПРІОРИТЕТІ ВЛАДИ
27 листопада 2019 року Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АРК, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин провів комітетські слухання на тему: "Стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини", де значну частину присвятили питанням гендерної ідеології. У слуханнях взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних правозахисних та громадських організацій.
Варто зазначити, що значна частина засідання, яке тривало понад 3 години, була присвячена питанням, спрямованим на підтримку і легалізацію ЛГБТ-ідеології. Воно й не дивно, адже серед учасників заходу були прихильники ліберальних організацій. Зокрема, своє бачення ситуації із забезпеченням прав людини в Україні висловили Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Боґнер та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, які активно просувають різні проекти, пов'язані з легалізацію законодавчих ініціатив щодо ЛГБТ-спільноти. Як зазначалося раніше, саме Українська Гельсінська спілка з прав людини першою висловила своє обурення щодо рішення Чернівецької місцевої ради заборонити заходити ЛГБТ-спільноти у місті.

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ Олена Львова, яка була присутньою на заході, зазначила, що із доповідей деяких осіб було зрозуміло, що інститут сім'ї далеко не в пріоритеті влади.
За її словами, із доповідей гендерної уповноваженої Катерини Левченко, Ірини Федорович, нардепа Тараса Тарасенко та ін. було зрозуміло, що:
  • 1
    Сприйняття сім'ї як природного осередку суспільства приховано деформується.
  • 2
    2. Гендер подається не у природному розумінні (статі), а у проєвропейському розумінні (гендерної ідеології, яка сьогодні вчить не правам чоловіків і жінок, а можливості людям та дітям обирати понад 50 видів гендеру залежно від настрою, бажання і т. д.) та стає пріоритетом державної політики.
  • 3
    3. Серйозною проблемою вважається невиконання пункту 105 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року, де передбачалося встановлення кримінальної відповідальності за дискримінацію (за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності), легалізація одностатевих партнерств і шлюбів тощо.
    Минулого року, враховуючи зміст даного пункту стратегії, громадські організації, активісти, церкви та релігійні організації, місцеві органи влади мобілізували свої зусилля, щоб не допустити легалізації одностатевого цивільного партнерства в Україні. Було написано велику кількість звернень, ухвалено біля 60 рішень місцевих рад із метою недопущення реєстрації такого проекту закону. Врахувавши цей неймовірний суспільний резонанс, Міністерство юстиції відзвітувало, що виконання цього пункту Плану дій-2020 "неможливе" через активний спротив місцевих рад та громадських організацій.
  • 4
    4. Необхідним, з їх точки зору, є затвердження стандартів антидискримінаційної експертизи, адекватність і наукова достовірність якої під величезним сумнівом. Нагадаємо, що у 2018 році при МОН здійснювали так звану антидискримінаційну експертизу шкільних підручників представники від Інституту педагогіки НАПН України та Фонду ім. Гайнріха Бьолля.
    Науковці звернули увагу на склад антидискримінаційної комісії, у якій жодного доктора наук, в основному — працівники грантових організацій та якісь активісти. Професійність аналізу підручників такою "досвідченою" комісією викликала резонанс у суспільстві, адже результатами антидискримінаційної експертизи стало знецінення повноцінної сім'ї, батьківства і материнства, знеособлення людини та нехтування національними особливостями. Зокрема, гендерні експерти запропонували замість слова "батьки" у підручниках використовувати слово "рідні", аби у подальшому з підручників зникла будь-яка згадка про сім'ю та батьків тощо.

    Варто зазначити, що хоча антидискримінаційна експертиза підручників та освітніх програм проводилася на підставі відомчих актів МОН, вона не була передбачена законом, а склад комісії викликав дуже багато питань з точки зору професійності більшості цих людей та їх наукових знань для аналізу підручників та учбових програм.
  • 5
    5. Церковні організації, як виявляється, заважають забезпечувати "права людини", впливаючи на суспільну думку. Це при тому, що приблизно 90% населення України вважають себе християнами. Окрім того, дана стратегія повинна піклуватися і про права віруючих людей. Тобто виходить, антидискримінація породжує дискримінацію віруючих!
Варто також нагадати, що 14 листопада Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АРК, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин відхилив поправки релігійної спільноти та затвердив текст законопроекту №0931 у редакції до другого читання.

Якщо Верховна Рада прийме законопроект №0931 без поправок, підготовлених релігійною спільнотою, то законодавство з протидії дискримінації може стати інструментом для обмеження свободи совісті та свободи вираження поглядів в Україні.

Після його прийняття священнослужителі та віруючі не зможуть висловлювати осуд ЛГБТ поза церковним приміщенням, бо за це їх каратимуть та порушуватимуть кримінальні провадження. Релігійні організації позбавлять права відмовляти у працевлаштуванні представникам ЛГБТ чи іншим людям, які ведуть гріховний спосіб життя. У разі відмови церкви чекають серйозні штрафи та покарання.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася до Глави держави та парламентарів з проханням доопрацювати законопроект №0931 та врахувати поправки, спрямовані на захист свободи совісті й свободи вираження поглядів. Окрім цього, громадські організації пишуть звернення не приймати законопроект №0931 у такому вигляді та направити його на доопрацювання й включити поправки від релігійної спільноти.

Враховуючи викладене та спостерігаючи за активізацією дій Комітету з питань прав людини, ми бачимо, що готується підґрунтя для повної легалізації ЛГБТ-ініціатив. Зокрема, прийняття законопроекту №0931, який на законодавчому рівні закріплює спеціальний статус для сексуальних меншин, легалізація одностатевих шлюбів, впровадження антидискримінаційної експертизи для навчальних матеріалів та законів, суть якої — прошити все під гендерну ідеологію, прийняття Стамбульської Конвенції, Трудового кодексу в новій редакції, де впроваджуються поняття "сексуальна орієнтація" і т. д.

Made on
Tilda